Прислівник — это самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або предмета. 1

Он отвечает на вопросы «як?», «де?», «куди?», «звідки?», «коли?», «чому?». 1

У реченні прислівник виступает найчастіше обставиною, рідше — присудком, означенням. 1

Также прислівник может дополнять значение дієслова, вказуя на різні обставини, за яких відбувається дія. 4